Наталя Король виготовляє таку перуку за місяць (фото: Євген КОЛЕСНИК)

Блукаючи Інтернетом, натрапила на оголошення: ”Перуки від Наталії Король. Ручна робота, натуральне волосся”. Вирішила щось собі підібрати.

Наталія Король, 30 років, — постижер. Так називають людину, що виготовляє перуки. Її офіс — на п’ятому поверсі багатоповерхівки біля метро Палац Україна. Двері відчиняє сама господиня, у джинсах і простій кофтинці. У приміщенні лише дзеркало, шафа, диван і телевізор. Решту займає ”вітрина”: по стінах і дерев’яних вішалках на гачках розвішані перуки та ”хвости” — різного кольору та на будь-який смак.

Наталя каже, що вони з чоловіком тут і живуть, і працюють.

— Це мої доньки, — показує на фотографію у шафі. — Марійці дев’ять років, Марині шість із половиною, Альоні — п’ять. Чекаємо на четвертого, — щасливо сміється. — Діти живуть у Бердичеві, у моїх батьків. Провідуємо їх щотижня.

Сідаємо на диван.

— Роблю перуки з 18 років, — розповідає Наталка. — Відтоді, як познайомилася з Василем: його батьки виготовляли коси. У радянські часи єдині в Україні мали патент. Я тоді вчилася на економіста і на заняття інколи приходила в перуці. Мене навіть не впізнавали — так змінювалася, — усміхається.

Із шафи дістає маленький поліетиленовий пакунок з волоссям.

— Ось бачите, з чого починається перука, — простягає рідкий ”хвіст” довгого волосся і пояснює: — Окремі прядки по п’ять-сім волосинок зав’язують вузликом на нитку... Волосся — то нині справжній бізнес, — продовжує. — Таке — вичесане, волосинка до волосинки, не фарбоване, не посічене, не сиве — дорого коштує. Хоч на базарі можна купити й дешевші перуки, з азійського волосся. Та вони мені наче штучні. Наші жінки мають носити слов’янське волосся...

Запитую про ціни.

— Прості перуки коштують 450 доларів. А оця довга, із проділом — 600–800. На виготовлення такої іде місяць.

Зізнаюся, що мрію про довге пишне волосся. Вона уважно дивиться на мене і садовить в офісне крісло перед дзеркалом.

— Навряд чи вам пасуватиме...— знімає з вішалки довгу русяву перуку.

Із дзеркала на мене дивиться хіппі. Прошу щось коротше і трохи темніше. Тепер у дзеркалі якась тітка: перука додала мені років десять.

— У вас тонке волосся, перука має бути така сама, — пояснює Наталя і бере світло-русяву й коротку.

Нарешті впізнаю себе. Перуки на голові не відчуваю, на дотик вона — наче власне волосся. Коштує $450.

— Зробіть меліровку, а зачіску змоделює перукар. Укладку робіть раз на тиждень. Волосся можна мити, фарбувати, навіть робити ”хімію”. Але не раджу використовувати плойку і термобігуді, бо волосся почне сіктися і навряд чи вже відросте, — сміється. — Якщо правильно доглядати, перука прослужить 5–6 років, а ”хвіст” — 20.

Розпитую про її клієнтів.

— Часто приходять люди після хіміотерапії. На шість жінок припадає один чоловік, — розповідає Наталя. — Чоловікові, наприклад, може не пасувати лисина через форму черепа.

Дивуюся, чому на вітрині нема жодної чоловічої перуки.

— Чоловічі роблю тільки на замовлення, — пояснює. — Здебільшого це накладки, які приклеюють до голови медичним клеєм. Дитячі перуки теж треба замовляти. До мене ходить один хлопчик, який займається бальними танцями. У нього волоссячко жмутками росте, неестетично. Батьки кажуть, що відтоді, як одягнув перуку, він почав краще танцювати.

Питаю, чи багато відомих людей ходять у перуках.

— До мене приходять артистки, але імен не називатиму, — вмовкає. — Знаю, що накладкою користується Кобзон. Перуки носить Аллєгрова. Якось клієнтка замовила собі таку перуку, як у неї. Я ще не почала робити, як жінка передумала, бо в Аллєгрової була вже інша. Одна моя клієнтка живе з чоловіком п’ять років, і він не знає, що в неї — перука. А інша приховує це вже 18 років.

Цікавлюся у Наталки, чи багато клієнток замовляють собі косу, як у Тимошенко.

— Ні. Така зачіска мало кому пасує.

?61 (06.02.2006) - ЛЮДИ